Электронный
методический кабинет

Особливості переміщення енергоносіїв трубопровідним транспортом. Основні терміни та визначення, які застосовуються при переміщенні та митному оформленні енергоносіїв із застосуванням трубопровідного транспорту.

Каленський М.М. • Митний контроль та митне оформлення • 2002 (ua) 
Трубопровідний транспорт є одним із специфічних видів транспорту і являє собою складну мережу нафто-, газо-, нафтопродуктопроводів та інших магістралей, якими транспортується багато

різноманітних продуктів. їх експлуатація, утримання, ремонт,

облік переміщуваних товарів, нарешті митний контроль та мат не оформлення їх мають свої особливості і визначаються відповідними термінами, а саме:

— магістральний трубопровід — технологічний комплекс що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів;

— промислові трубопроводи — всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутріщньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газопровідні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо;

— технічний коридор — земельна ділянка, в межах якої прокладено систему трубопроводів і комунікацій;

— виконавча зйомка — нанесення розташування об'єкта на план землекористування та на інші картографічні матеріали;

— діагностика — комплекс технічних заходів щодо визначення технічних параметрів трубопроводу;

— загальна вантажна митна декларація (ЗВМД) — заява, що містить відомості про товар, мету його переміщення через митний кордон України тощо, потрібні для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, і застосовується відповідно до актів законодавства щодо оформлення вантажних митних декларацій (ВМД);

— перевізники — суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють переміщення енергоносіїв трубопровідним транспортом та несуть відповідальність за їх збереження під час транспортування;

— фактичний контроль — комплекс заходів, спрямованих на визначення фактичних показників кількості та якості енергоносіїв, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, шляхом перевірки показників приладів, проведення контрольних замірів, добору проб енергоносіїв, отримання відомостей про їх обсяги;

— енергоносії — сира нафта, нафтопродукти, природний газ, продукти їх переробки, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом;

- ПЗП — приймально-здавальний пункт обліку енергоносіїв.

Підприємства, які здійснюють транспортування енергоносіїв трубопровідним транспортом (далі — перевізники), переміщують їх магістральними трубопроводами на підставі договорів, які укладаються ними з виробниками (вантажовідправниками) за чітко визначеним маршрутом, який є невід'ємною частиною таких договорів, і в який включаються всі ділянки відповідних підприємств перевізника.

Кожний маршрут включає початковий ПЗП, на якому здійснюється приймання енергоносіїв до транспортування від вантажовідправника та кінцевий ПЗП — пункт здачі енергоносіїв вантажоотримувачу.

Приймання (здача) енергоносіїв для транспортування здійснюється партіями, при цьому згідно з нормативною документацією, якою користуються перевізники, партією вважається кількість енергоносіїв, однорідних за показниками якості, що супроводжуються одним транспортним документом та направляються на один кінцевий ПЗП. Слід зазначити, що для декларування (митного оформлення) енергоносіїв митні органи України користуються дещо іншим визначенням партії, а саме: як одна партія декларуються обсяги енергоносіїв, що переміщуються за одним маршрутним дорученням (маршрутною телетайпограмою), за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) та за одним актом приймання-передачі у термін, що не перевищує 30 діб з початку першої поставки.

На кожному маршруті транспортування енергоносіїв існують пункти обліку ПО енергоносіїв (ПЗП), на яких здійснюється облік кількості та якості переміщуваних енергоносіїв при передачі їх між регіональними підприємствами перевізника або між перевізниками.

При здачі енергоносіїв перевізнику для транспортування або прийманні від перевізника при доставці енергоносіїв вантажоотримувачу визначається маса та показники фізико-хімічних властивостей відповідно до вимог діючих нормативно-технічних документів та складаються:

- акт приймання-передачі енергоносіїв (за підписами сторін, які здають та приймають);

- паспорт якості енергоносіїв (за підписом сторони, в лабораторії якої здійснюється визначення фізико-хімічних показників енергоносіїв).

Після підписання акта приймання-передачі, енергоносії вва жаються переданими між підприємствами перевізника, або між перевізниками (наприклад, іноземним та українським), або між перевізником та вантажоотримувачем.

При обліку енергоносіїв, які переміщуються трубопровідним транспортом, слід розрізняти оперативний облік, який забезпечує нормальний режим експлуатації системи магістральних трубо, проводів, та комерційний облік, необхідний для отримання об'єктивної документації — комерційної, бухгалтерської та облікової, яка використовується при обліково-розрахункових операціях.

Серед загальної маси магістральних трубопроводів Урядом України виділено ті, якими транспортуються певні види товарів, зокрема підакцизні енергоносії (нафтопродукти), а також пункти на митному кордоні України, через які вони переміщуються.

Так Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.96 р, № 484 "Про затвердження переліку шляхів та напрямків транзиту підакцизних товарів через територію України та пункти пропуску на митному кордоні України, через які здійснюється ввезення і вивезення цих товарів, та граничні терміни транзиту підакцизних товарів автомобільним і залізничним транспортом через територію України" такими пунктами для трубопровідного транспорту визначено: Овруч, Коростень, Новоград-Волинський, Яблунець, Луцьк, Ковель, Ужгород, Мукачеве, Дубринич, Калуш, Надвірна, Славута, Острог, Краснопілля, Шепетівка.

Граничних термінів транзиту підакцизних нафтопродуктів на сьогодні законодавством не визначено, зважаючи на специфіку їх транспортування.

Слід зазначити, що перелічені пункти не знаходяться в буквальному розумінні на державному кордоні України, а є пунктами відвантаження нафтопродуктів із ділянки магістрального продуктопроводу "Самара — Західний напрямок", яка пролягає територєю України і знаходиться в управлінні дочірнього підприємства AT "Південзахідтранснафтопродукт" АК "Транснафтопродукт" (Російська Федерація, Москва) Прикарпатське управлінь ня "Прикарпаттранснафтопродукт". Тому пункти відвантаження нафтопродуктів із трубопроводу визначено пунктами перетину митного кордону України.

Використана література: Каленський, М.М. Митний контроль та митне оформлення: Нач.посіб. / За ред. М.М.Кленського, П.В.Пашка. - К.: Т-во ’Знання’, КОО, 2002. - 284 с. - (Митна справа в Україні). / М.М. Каленський, П.В. Пашко. — 2002. — іл.