Электронный
методический кабинет

Методика складання балансу

Конспект лекцій • Бухгалтерський облік у банках • 2004 (ua) 
Як уже зазначалося, метою складання балансу є надання користувачам інформації про фінансовий стан банку. Баланс дає можливість визначити склад, структуру та ліквідність активів банку, наявність власного і залученого капіталу. На підставі даних балансу можна обчислити сукупність економічних показників та фінансових коефіцієнтів, які використовують для оцінювання фінансової стійкості банку, а також управління банківськими ризиками.

Як наголошувалося, на відміну від підприємств банки складають баланс щоденно. Це означає, що в системі бухгалтерського обліку в банку кожен день здійснюється реєстрація та опрацювання економічної інформації про всі господарські операції, які мали місце протягом дня. Збір та опрацювання економічної інформації про господарські операції в системі бухгалтерського обліку називають обліковим циклом. Отже, обліковий цикл у банку відтворюється кожного робочого дня і завершується складанням балансу.

У банках опрацювання облікової інформації здійснюється майже повністю в автоматизованому режимі з використанням комп'ютерних технологій (автоматизована банківська система). Базовою підсистемою автоматизованої банківської системи є підсистема «Операційний день банку» (ОДБ), упровадження якої для всіх установ банків є обов'язковим. За допомогою інтегрованої комплексної підсистеми ОДБ здійснюється:

— реєстрація усіх господарських операцій у системі рахунків бухгалтерського обліку;

— опрацювання бухгалтерської економічної інформації про наслідки цих операцій;

— їх відображення в аналітичних особових рахунках;

— узагальнення і відображення в синтетичних бухгалтерських регістрах;

— складання форм фінансової звітності.



Технологія складання балансу включає кілька етапів і є незмінною. Особливість місячного, квартального та річного балансів полягає в тому, що вони складаються на базі бухгалтерських принципів: принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, а також принципу обачності. Такий підхід передбачає здійснення в останній робочий день місяця, кварталу, року відповідно до встановлених обліковою політикою банку термінів таких регулювальних бухгалтерських проведень:

— нарахування процентних доходів за наданими кредитами, цінними паперами у портфелі банку;

«нарахування процентних витрат за залученими депозитами та отриманими кредитами;

• накопичення амортизаційних відрахувань, пов'язаних з використанням основних засобів та нематеріальних активів;

• відрахування в резерв на покриття втрат від кредитів та під знецінення цінних паперів;

«амортизація суми доходів та витрат майбутніх періодів;

• амортизація суми неамортизованого дисконту чи премії за цінними паперами в портфелі банку тощо.

Специфічною ознакою регулювальних проведень є те, що вони здійснюються на підставі виконаних за встановленою формою розрахунків певних сум (суми резерву, амортизаційних відрахувань, нарахованих процентів, амортизації суми ще неамортизованого дисконту чи премії). Методика здійснення розрахунків підлягає затвердженню в установленому чинним законодавством порядку. Процедури щодо складання перелічених регулювальних проведень розглянуто в попередніх розділах (облік кредитних операцій, облік депозитів та інших зобов'язань, облік доходів і витрат тощо).

Розглянемо процес складання балансу на прикладі складання балансу комерційного банку за 31 грудня 2001 р.

Після реєстрації даних про здійснені банком господарські операції, що наведені в первинних документах у підсистемі «Операційний день банку», та здійснення регулювальних проведень, відбувається їх відображення в регістрах аналітичного обліку (особові рахунки) та узагальнення шляхом складання оборотно-сальдової та сальдової відомості.

В оборотно-сальдовій та сальдовій відомості бухгалтерські рахунки розміщені у порядку зростання номерів рахунків. Зверніть увагу: саме зростання номерів рахунків, а не за ознакою активний чи пасивний за характером рахунок.

Зауважимо, що у відомості, а потім і в балансі контрактивні рахунки показують на стороні активних рахунків зі знаком мінус (у дужках), а контрпасивні — на стороні пасивів також зі знаком мінус. Контрарні рахунки розміщені нижче балансових рахунків, до яких вони є регулюючими.

В оборотно-сальдовій відомості наведено окремо дебетові та кредитові обороти за всіма бухгалтерськими рахунками за 31 грудня, а також показано залишки за рахунками на кінець дня 31 грудня.

Залишки (сальдо) за активними рахунками на кінець дня 31 грудня обчислюються за такою методикою:

Дебетові залишки за рахунками на початок дня 31 грудня

(дані переносять із попереднього щоденного балансу за 30 грудня) +

+ Дебетові обороти за рахунками за 31 грудня -

- Кредитові обороти за рахунками за 31 грудня.

Залишки (сальдо) за пасивними рахунками обчислюються за формулою:

Кредитові залишки за рахунками на початок дня 31 грудня

(переносяться з попереднього щоденного балансу) +

+ Кредитові обороти за рахунками за 31 грудня -

- Дебетові обороти за рахунками за 31 грудня.

У відомості передбачено підрахування проміжних підсумків за класами рахунків. Сальдова відомість є фрагментом оборотно-сальдової відомості. На відміну від оборотно-сальдової відомості вона показує тільки залишки за бухгалтерськими рахунками на кінець дня.

Оборотно-сальдова відомість виконує контрольну функцію за точністю реєстрації та повноти відображення в обліку господарських операцій банку. Оборотно-сальдову відомість ще називають перевірним балансом. Контроль проводиться шляхом досягнення двох типів рівностей.

Перша рівність: загальна сума дебетових оборотів за рахунками має дорівнювати загальній сумі кредитових оборотів за рахунками.

Друга рівність: загальна сума сальдо за дебетовими рахунками повинна дорівнювати загальній сумі сальдо за кредитовими рахунками.

Банківський щоденний (щомісячний) баланс, складений за всіма діючими бухгалтерськими рахунками четвертого порядку налічує залежно від розміру банку та обсягу операцій від 200 до 600 і більше рахунків. Він є деталізованим, розгорнутим. Однак у

такому форматі щоденний (місячний) баланс є малочитабельним і малопристосованим для експрес фінансового аналізу. Тому в банках передбачено складання квартального та річного балансових звітів за іншим форматом.

Балансові звіти складаються за агрегованими рахунками, які називають статтями. Кожна стаття балансового звіту — це агре-гований об'єкт фінансового обліку. Виокремлення статей у балансовому звіті підпорядковане вимогам МСБО-30 «Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ» і насамперед залежить від суттєвості інформації, яка необхідна користувачам для прийняття економічних рішень. Сума статті обчислюється шляхом об'єднання певних бухгалтерських рахунків четвертого порядку, які відображені у щоденному балансі, за ознакою їх економічного змісту, відповідно до вимог стандартів з бухгалтерського обліку.

Розглянемо приклад річного балансового звіту, складеного на підставі щоденного балансу

1 Кошти та залишки в НБУ 3126 4193

2 Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ

3 Кошти в інших банках 18459 18844

4 Цінні папери на продаж

5 Кредити та заборгованість клієнтів 67139 41 700

6 Інвестиційні цінні папери 270 11

7 Довгострокові вкладення в дочірні та асоційовані компанії

8 Основні засоби та нематеріальні активи 3676 4930

9 Нараховані доходи до отримання 11 306 12980

10 Інші активи 4747 3064

11 Усього активів 108723 85722

Зобов'язання

12 Кошти банків 34366 18981

13 Кошти клієнтів 48396 48361

14 Інші депозити 0 0

15 Боргові цінні папери, емітовані банком 0 0

16 Нараховані витрати до сплати 284 494

17 Інші зобов'язання 3055 5171

18 Усього зобов'язань 86101 73007

Власний капітал

19 Статутний капітал 18042 8542

20 Капіталізовані дивіденди 0 0

21 Акції, що викуплені в акціонерів (74) (339)

22 Емісійні різниці 0 0

23 Резерви 1891 1241

24 Результати переоцінки

25 Нерозподілений прибуток 2763 3271

26 Усього власного капіталу 22622 12715

27 Усього пасивів 108723 85722

Потрібно звернути увагу, що у річному балансовому звіті залишки за статтями показують за два звітні періоди: поточний та попередній. Обчислення значення статей балансового звіту здійснюється за методикою, затвердженою Національним банком України (табл. 13.5).

В узагальненому вигляді техніка розрахунку суми кожної статті балансового звіту подана в таблиці «Кореляція статей балансового звіту з рахунками плану рахунків».

Розкриття економічного змісту інформації щодо окремих статей балансу надається у примітках, які включені до компонентів річного фінансового звіту банку.

Таблиця 13.5

КОРЕЛЯЦІЯ СТАТЕЙ БАЛАНСОВОГО ЗВІТУ З РАХУНКАМИ ПЛАНУ РАХУНКІВ

1

Кошти та залишки в НБУ

Розділ 10, рахунки 1200, 1203, 1207, 1211, 1212

2

Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України

Рахунки 1410—1417, 1420—1427, 1430— 1437, (1490), 1440—1447, (1491)

3

Кошти в інших банках

Рахунки 1500, 1505, 1510—1517, 1580, 1581, 1589, (1590, 1591)

4

Цінні папери на продаж

Сума залишків за рахунками 3110—3114, (31 16), 31 17 (рахунок 3190)

5

Кредити та заборгованість клієнтів

Рахунки 2000, 2010, 2020, (2026), 2027, 2030, 2037, 2040—2047, 2050—2057, 2061—2062, 2065— 2067, 2070— 2071, 2073— 2075, 2090—2096, 2099—2107, 2110— 21 17, 2190— 2191, 2198— 2202, 2205, 2210— 221 1, 2213— 2214, 2299, (2400— 2401) Аналітичні рахунки балансових рахунків 2076—2077, 2097, 2206— 2207, 2216—2217, 2290—2291

6

Інвестиційні цінні папери

Рахунки 3202—3203, 3205—3210, 3214, (3216), 3217, (3290)

7

Довгострокові інвестиції до асоційованих компаній і дочірніх установ

Сума рахунків розділу 41 за історичною вартістю Рахунки розділу 42

8

Основні засоби та нематеріальні активи

Рахунки 4300, 4309, 43 1 0, 4320, 4400, 4409, 4430—443 1 , 4500, 4509, 4530

9

Нараховані доходи до отримання

Рахунки 1208, 1218, 1418, 1428, 1438,1448, 1508—1509, 1518— 1519, 1528—1529, 1780, 1790,2008, 201 8, 2028—2029, 2038—2039. 2048—2049, 2058—2059, 2068— 2069, 2078—2079, 2 1 08—2 1 09, 2 1 1 8—2 1 1 9, 2208—2209, 22 1 8— 22 1 9, 2480, 2490, 3108,311 8—3 1 1 9, 3208,3218—3219,3599 Група рахунків 357, аналітичний рахунок балансового рахунка 3589

10

Інші активи

Розділ 1 1, 34, група рахунків 181, 188. (189), 288, (289), 355, рахунки 2800— 2801, 2805— 2806, 2809, 2920А, 2924А, 3500, 3510— 351 1, 3519—3522, 3540—3542, 3548, 3580, (3590)3710, 3810А

11

Усього активів

Рядок 11 = 1+2 + 3+4 + 5 + 6 + + 7 + 8+9+10

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

12

Кошти банків

Рахунки 1300, 1310—1317, 1322, 1327, 1332, 1335, 1600, 1605, 1610—1615, 1620—1625

13

Кошти клієнтів

Суми рахунків 2600—2606, 2610— 2615, 2700—270 1 , 2706, 2620— 2626, 2630, 2635, 2502, 2512— 25 14, 2520—2526, 2530—253 1 , 2540—2546, 2550—2555, 2560— 2565, 2570— 2571, 2900— 2906, 2909, 2920П, 2924П

14

Інші депозити

Рахунки 2907—2908, 3320, (3326), 3327

15

Боргові цінні папери, емітовані банком

Сума рахунків 3300 — 3307

16

Нараховані витрати до сплати

Рахунки 1308, 1318, 1328, 1338, 1608, 1618, 1628,2518,2528,2538, 2548, 2558, 2568, 2608, 2618, 2628, 2638, 2708, 3308, 3328, 3652, 3654, 3659, 3668, група рахунків 367

17

Інші зобов'язання

Рахунки 3600, 3620—3622, 3630— 3631,3650—3651,3653,3658, 3660, 3690, 3720, 3810П, 3811

Група рахунків 191, 361, 364, аналітичний рахунок балансового рахунка 3699

18

Усього зобов'язань

Рядок 18= 12+ 13 + 14+ 15 + 16 + 17

19

Статутний фонд

Рахунки 5000, (5001)

20

Капіталізовані дивіденди

Рахунок 5003

21

Акції, викуплені в акціонерів

(Рахунок 5002)

22

Емісійні різниці

Рахунок 50 10

23

Резерви

Рахунки 5020, 5021

24

Результати переоцінки

Рахунки 5 100, 5101

25

Нерозподілений прибуток

Сума груп рахунків 503 та 504

26

У тому числі сума переоцінки у разі вибуття необоротних активів

Аналітичний рахунок балансового рахунка 5040

27

Усього власного капіталу

Рядок 27 = 19 + 20 + 21 + 22 + 23 +

+ 24 + 25

28

Усього пасивів

Рядок 28= 18 + 27