Электронный
методический кабинет

Проходження служби в митних органах.

Митне право України (ua) 
Проходження служби в митних органах — сукупність юридичних фактів, які характеризують правовий стан співробітників митних органів і відображають його динаміку. Правовий стан співробітників митних органів визначають такі юридичні факти: поступлення на службу в митні органи, укладення контракту, проходження іспиту за конкурсом, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання, проходження службової атестації, переміщення по службі. Ці юридичні факти вказуються у наказах про прийняття на службу, переміщення, тощо. Вони відображаються і в особовій справі.

Влаштуванню на службу в митні органи передує попереднє вивчення особистості кандидата, його медичне обслідування. Заздалегідь може встановлюватися стажування. Не можуть бути прийняті на службу у митні органи особи, що були засуджені за скоєння злочину.

У разі необхідності при зарахуванні на службу в митні органи для особи може бути встановлено випробувальний термін. В його ході перевіряються професіональні якості особи. При встановленні випробувального терміну особа призначається стажистом без присвоєння спеціального звання. Термін випробування вказується в наказі, а при прийнятті на контрактній основі — у самому контракті. При стажування особа виконує всі посадові обов'язки і посідає права співробітника митного органу.

Для посадових осіб митних органів періодично встановлюється атестація на відповідність встановленим вимогам. Порядок атестації визначається Головою Державної митної служби України. За загальним правилом вона проводиться раз у п'ять років. У разі необхідності за узгодженням із вищим начальником митного органу може бути в установленому порядку прийняте рішення про дострокову атестацію.

Прийнятим на службу в митні органи посадовим особам у відповідності із займаною посадою і стажем роботи присвоюються персональні звання. Відповідно їм встановлені строки вислуги: для жінок — 20 років, для чоловіків — 25 років із правом виходу на пенсію жінками по досягненні 50 років, а чоловіками — 55 років.

У процесі проходження служби в митних органах через різні чинники об'єктивного і суб'єктивного характеру виникає необхідність у переміщені співробітника на іншу посаду чи на інше місце. Таке переміщення здійснюється в разі необхідності заміщення вакантної посади, термінової необхідності виконувати функції тимчасово відсутнього співробітника, при введенні нових посад чи зміні штатного розкладу. Переміщення за загальним правилом проводиться на вищу посаду як просування по службі. Це нормальне явище і є наслідком професійного зростання співробітника й підвищення його кваліфікації, здатності вирішувати більші за обсягом і функціями завдання. Такс переміщення здійснюється лише за згоди співробітника, що пов'язано з об'єктивними та суб'єктивними чинниками. Співробітник за його згоди може бути переміщений і на рівнозначну посаду. Таке переміщення може здійснюватися з метою більш раціонального використання його професійних і особистих якостей, з урахуванням сімейних обставин, стану здоров'я, необхідного режиму роботи, наприклад в разі навчання на вечірньому відділенні вищого закладу освіти. Переміщення на іншу посаду в тому ж самому митному органі чи в інший митний орган в тому ж місці чи в іншу місцевість (переведення по службі) здійснюється з ініціативи начальника митного органу за згоди співробітника, якщо інше не обумовлено контрактом. Співробітник може бути переведений і на нижчу посаду при скороченні штатів, а в разі неможливості переміщення на рівнозначну посаду за згоди співробітника, внаслідок погіршення стану здоров'я відповідно до медичного висновку, з особистої ініціативи співробітника, за посадовою невідповідністю займаній посаді за результатами атестації і за згоди співробітника.

Переміщеннями також вважаються вступ на навчання із звільненням із займаної посади, а також при призначенні на посаду після закінчення навчального закладу. Як переміщення кваліфікуються випадки залучення співробітника митного органу до виконання спеціального завдання чи в разі відрядження (прикомандирування) до органів державної влади і організацій.

У практиці митних органів, враховуючи бригадну форму організації діяльності митних органів, практикується переміщення з однієї бригади в іншу. Переміщення по службі здійснюється наказом відповідного начальника митного органу із вказівкою підстав для цього. З наказом під підпис ознайомлюється особа, яка переміщається. В разі незгоди з наказом вона праві його оскаржувати в установленому порядку.

У разі ліквідації митного органу, скорочення чисельності чи штату співробітників посадова особа звільняється із займаної посади із зарахуванням її на термін до трьох місяців в розпорядження начальника митного органу. При цьому зберігається грошове забезпечення. Після вказаного терміну вирішується питання про подальше працевлаштування вивільненого співробітника. За наявності вакансій йому може бути запропонована посада в іншому митному органі, а за відмови від неї він підлягає звільненню зі служби у встановленому порядку.