Электронный
методический кабинет

Поняття, об'єкти, предмети митної експертизи.

Митне право України (ua) 
Митна експертиза — це спеціальне науково-практичне дослідження, що проводиться експертами з метою рішення завдань митної справи для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення вимог митного законодавства, в окремих галузях науки, техніки, мистецтва, релігії і т.п.

При здійсненні митної справи зважується цілий комплекс загальних завдань фіскального, контрольного, економічного, правоохоронного, статистичного і захисного характеру, що вимагають спеціальних знань і виконання всіляких експертиз. У разі потреби для участі у здійсненні митного контролю можуть залучатися спеціалісти та експерти. Для обгрунтованого призначення експертизи необхідно, щоб співробітник митного органа — ініціатор її проведення обов'язково знав основи теорії і практики проведення відповідної експертизи (її предмети, об'єкти, методи дослідження, можливості та ін.). Залучення спеціалістів та експертів здійснюється керівником митного органу або його заступником за погодженням з керівником підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи експерт.

Визнавши необхідність проведення експертизи, посадова особа митного органа, у провадженні якого знаходиться справа про порушення вимог МК України, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта, найменування митної лабораторії (іншої відповідної установи), у якій може проводитися експертиза. У цій самій постанові ставляться конкретні питання, що мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються в розпорядження експерта.

Посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення вимог МК України, уповноважена відбирати в осіб, що притягаються до відповідальності за порушення вимог митного законодавства України, зразки підпису, почерку, а також брати проби і зразки товарів, які необхідні для проведення експертизи. У разі потреби узяття проб і зразків може проводитися також в інших осіб, свідчення і участь яких у вивченні й оцінці обставин порушення вимог МК України можуть мати важливе значення для проведення і розгляду справи.

Посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення вимог МК України, виносить постанову про взяття проб і зразків. До узяття проб і зразків у разі потреби може залучатися експерт.

Проби та зразки беруться у мінімальній кількості, що забезпечує можливість проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) за нормативами, затвердженими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Про взяття проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, складається акт за формою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, а також складається протокол.

Рішення про призначення експертизи є обов'язковим для експерта, а також для посадових осіб підприємства, де працює експерт. Митну експертизу можна віднести до особливого класу експертиз, оскільки вона має властиві тільки їй характерні ознаки: предмет, завдання, об'єкти і методи дослідження.

Об'єктами митної експертизи є: матеріалізовані джерела інформації: товари і предмети, переміщувані через митний кордон, а також їх проби, що відібрані для дослідження у встановленому порядку; об'єкти контрабанди й особливого роду документи, що супроводжують товар.

До предмета митної експертизи можна віднести як загальні проблеми митної справи, так і конкретні факти й обставини процедури митного контролю. Найбільш важливими серед них є:

— класифікація товару згідно з МН ЗЕД;

— визначення митної вартості товарів;

— оцінка ринкової вартості товарів, виходячи з їх якісних показників (марки, сорту, виду, натуральності матеріалів і т.д.);

— ідентифікація справжності митних печаток, штампів та інших знаків митного забезпечення товарів і документів;

— встановлення екологічної й експлуатаційної безпеки товарів;

— визначення хімічного складу і фізичної структури товарів (речовин);

— визначення характеру товару (ліцензійний, підакцизний, подвійного призначення);

— установлення можливості реалізації товарів, звернених у державну власність, і визначення їхньої споживчої вартості;

— ідентифікація наркотичних і психотропних речовин;

— визначення країни походження товару;

— діагностика коштовностей, антикваріату, музейних цінностей та ін.

Крім того, предметом митної експертизи можуть стати окремі питання, висунуті оперативними працівниками в процесі боротьби з контрабандою та іншими порушеннями митних правил і є основними предметами інших класів експертиз: криміналістичної, економічної, товарознавчої тощо.

Методи і технічні кошти при проведенні митної експертизи.

При проведенні митних експертиз експертами й експертними установами використовуються різні технічні кошти і методи дослідження, деякі були спеціально розроблені для митних цілей.

У митній експертизі застосовуються такі методи: органолептичний; розрахунковий; інструментальний; експертний спосіб.

Органолептичний метод заснований на аналізі відчуттів чуттєвого сприйняття людини характерних рис речовини, продукції (співвідношення маси і об'єму), що належать до ЇЇ якісних і діагностичних ознак і показників. Цей метод з успіхом застосовують в оцінці харчових продуктів, ароматичних речовин, деяких споживчих товарів, а також дорогоцінних каменів.

При здійсненні угод на покупку дорогоцінних матеріалів ювеліри здавна застосовували візуальні методи оцінки і діагностики. Тому методи органолептичного аналізу можна вважати традиційно класичними. Слід зазначити, що точність і надійність цих методів обмежена й істотно залежить від знань, досвіду і фізіологічних можливостей експерта, проте з їх допомогою можна діагностувати й оцінювати не тільки власне дорогоцінні камені, але і близько 50% комерційних каменів.

Для поліпшення почуттєвих сприйнять експерти користуються спеціальними технічними засобами. Так, для збільшення здатності ока, що дозволяється при візуальній діагностиці, вони застосовують окуляри, лупи, чи мікроскопи, інші оптичні прилади. Тому метод називається візуально-оптичним. Це найпростіший і економічний органолептичний метод, і головна його перевага полягає в тому, що він дозволяє швидко і без руйнування проводити діагностику й оцінку різних матеріалів, виробничих і споживчих товарів та харчових продуктів, що є важливим моментом у митній практиці.

Розрахунковий метод ґрунтується на встановленні теоретичної чи емпіричної залежності між діагностичними чи якісними ознаками і деякими іншими параметрами товару (матеріалу).

Інструментальний метод заснований на показаннях технічних засобів, приладів, за допомогою яких визначаються фізико-хімічні властивості й ознаки (діагностичні, ідентифікаційні й ін.) матеріалів. Залежно від встановлюваної ознаки застосовується відповідна методика й апаратура. Надійність інструментальних методів у багато разів перевищує органолептичні і розрахункові методи. У митній практиці найбільшого застосування дістали такі методи:

— поляризаційно-оптичні;

— хімічні;

— спектральні (ультрафіолетові — УФ, інфрачервоні — 14, видима область — У — спектроскопія);

— методи використання індукованого випромінювання (люмінесценція, флюоресценція та ін.);

— методи характеристичного вивчення (рентгеноспектральний флюоресцентний аналіз — РСФА, рентгеноспектральний енергодисперсійний аналіз — РСЕА, рентгеноспектральний аналіз — РСА).

— атомно-абсорбційний і ін.

Експертний спосіб полягає в тому, що експерти при аналізі товарів самі встановлюють номенклатуру якісних ознак. Але цей спосіб використовується вкрай рідко, і тільки за відсутності нормативної документації.