Электронный
методический кабинет

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Ковальчук Г.О. • Активізація навчання в економічній освіті • 2003 (ua) 
Актуалізація — дії, прийоми, які полягають у вилученні засвоєного матеріалу з пам’яті для його подальшого використання при розпізнаванні, пригадуванні або при безпосередньому відтворенні.

База знань навчального предмета (теми) — максимально необхідна й можлива для засвоєння в межах відведеного часу (з урахуванням освітньо-вікових особливостей студентів) кількість понять, відношень, алгоритмів, теорій тощо, які представляють надбання певної галузі знань. Їх достатньо як для використання на початкових етапах практичної діяльності, так і для подальшої самоосвіти.

Викладання — управління з боку викладача процесами передачі та засвоєння знань, формування в студентів навичок, умінь, прагнень самостійно здобувати нові знання.

Дія — зв’язок між суб’єктом та предметом діяльності, який змінює його стан відповідно до мети, унаслідок чого отримується результат (продукт).

Діяльність — активна взаємодія людини із середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо визначеної мети, яка виникла у неї внаслідок прояву певної потреби.

Засоби — усі матеріалізовані знаряддя, що сприяють організованій взаємодії учасників процесу навчання, за допомогою яких реалізують прийоми, дії, методи, технології навчання та які забезпечують продуктивність навчального процесу.

Збірник інформаційно-методичних матеріалів — сукупність джерел інформації, вказівок та документації, що є необхідними для активної пізнавальної діяльності студента.

Знання — система понять про предмети та явища, які засвоєні в результаті сприйняття, аналітико-синтетичного мислення, запам’ятовування й практичної діяльності.

Інтеріоризація — процес формування внутрішніх структур психіки через діяльність.

Метод навчання — система послідовних усвідомлених дій суб’єктів навчання, спрямованих на досягнення результату, який відповідає меті навчання.

Методична система — теоретично обґрунтована й практично апробована сукупність взаємообумовлених методів, дій, прийомів предметної діяльності викладача та студента для оволодіння системою знань та способів їхнього застосування.

Модель засвоєння бази знань навчальної теми — перелік елементів бази знань із визначенням рівня засвоєння кожного елементу.

Мотиви — внутрішні психічні явища, які спонукають суб’єкт до виконання дії.

Навички (як властивість особистості) — здатність індивіда виконувати дії автоматично, без спеціально спрямованої уваги, поелементної свідомої регуляції та контролю.

Навчальний процес — частина освітнього процесу, дії суб’єктів якого спрямовані на засвоєння предметних знань, формування певних навичок та умінь.

Навчання — система способів передачі суб’єкту, що навчається, суспільно-історичного досвіду, знань, умінь, навичок, видів і способів діяльності в нормативних для конкретних історичних умов показниках; уміння людини продуктивно виконувати роботу в нових умовах.

Наочність у навчанні — спеціально організоване в процесі навчальної роботи й підпорядковане її завданням застосування реальних об’єктів, явищ дійсності чи їхніх зображень.

Опорно-інформаційна схема (ОІС) — схематичне зображення системи наукових понять, їхніх властивостей, фактичних відомостей і взаємозв’язків між ними.

Організаційні форми навчання — тип взаємодії викладача та студентів у навчальному процесі, що характеризується певним порядком і режимом.

Освітній процес — сукупність усіх дій суб’єктів і засобів навчання, які необхідні в конкретному закладі освіти для досягнення освітніх цілей.

Педагогічна система — взаємозв’язок в освітньому процесі певних процесів, методів та засобів, необхідних для створення організованого, цілеспрямованого, наперед заданого впливу для формування майбутнього фахівця з високими професійними й загальнолюдськими якостями.

Прийом — невід’ємна частина дії, що характеризується застосуванням постійних засобів, елементів поведінки (жестів, міміки, інтонації, слів тощо), які сприяють підвищенню її ефективності.

Продукт діяльності — те, що необхідно отримати як наслідок реалізації дій над предметом діяльності (конспект, розв’язана задача, власна думка тощо). Психологічний результат діяльності розглядається як новоутворення в структурі власного досвіду (нові вміння, навички, знання), що виникли внаслідок інтеріоризації реалізованих дій. Продукт діяльності (як перетворений діями предмет) може бути матеріальним або ідеальним (доповідь, реферат, огляд, звіт, конспект, проект тощо).

Рівень домагань характеризує: 1) рівень труднощів, досягнення якого є загальною метою серії майбутніх дій (ідеальна ціль); 2) вибір суб’єктом мети наступних дій, яка формується в результаті переживання успіху або невдачі низки попередніх дій (рівень домагань на даний момент); 3) бажаний рівень самооцінки особистості (рівень «Я»). Люди, які мають реалістичний рівень домагань, відрізняються впевненістю в собі, наполегливістю, більшою продуктивністю, критичністю оцінки досягнутого.

Самостійна робота студента — вид діяльності учіння, головною метою якого є формування самостійності як особистісно, соціально, професійно значущої риси суб’єкта навчання, яка опосередкована через зміст і методи всіх видів навчальної діяльності та сприяє засвоєнню предметних знань, навичок, умінь.

Самостійність — здатність людини систематизувати, планувати, регулювати свою діяльність без постійного безпосереднього керівництва і практичної допомоги з боку керівника.

Система — такий комплекс вибірково залучених компонентів, у якому взаємодія та взаємовідношення набувають спільної дії компонентів, спрямованої на одержання сфокусованого корисного результату. Система знань — результат засвоєння знань з їхнім відношенням і внутрішніми взаємозв’язками, які розміщено згідно з логікою навчального предмета у визначеній послідовності.

Спосіб — психологічний елемент структури діяльності, що визначається підготовленістю суб’єктів до тих чи інших дій.

Структурно-логічна схема (СЛС) — графічне зображення системи логіко-дидактичних зв’язків між елементами навчального матеріалу.

Суб’єкт діяльності навчання — індивід або група, що цілеспрямовано діє для досягнення мети (задоволення своїх потреб) у процесі навчання.

Технологія навчання — науково обґрунтована, організаційно оформлена комплексна програма взаємодії викладача та студентів у навчальному процесі, основою якої є методична система, що визначається метою навчання й гарантує досягнення запланованих результатів навчальної діяльності (система логічно впорядкованих етапів навчального процесу, що забезпечують досягнення певного наперед спроектованого стандарту знань із навчального предмета).

Умови діяльності — середовище, засоби, в якому і за допомогою яких реалізуються ті чи інші дії.

Учіння — самостійна діяльність студента як активного суб’єкта навчального процесу для засвоєння знань, формування навичок, умінь.