Электронный
методический кабинет

Особливості взаємодії як фактор активізації навчання

Ковальчук Г.О. • Активізація навчання в економічній освіті • 2003 (ua) 
Зупинимось коротко на особливостях названих факторів активізації навчання студентів в економічній освіті. Перша група — фактори, пов’язані з особливостями взаємодії суб’єктів навчання, які є визначальними для підвищення його ефективності. Сучасна психолого-педагогічна наука наголошує на необхідності педагогічного керування навчальним процесом, яке б виходило з глибинної сутності гуманізму й природи самого студента, його потреб та інтересів як суб’єкта навчальної діяльності. Водночас під керуванням розуміють організацію різнобічної пізнавально-творчої діяльності студентів, установлення взаємоповаги й довіри між викладачем і тими, хто навчається. Такий підхід спрямовано на створення умов для самовираження особистості, зростання її самосвідомості, розвитку здібностей і таланту. Адже реалії сьогодення вимагають перетворення учіння в самоучіння, виховання в самовиховання, розвитку в саморозвиток .

Процес формування професійних умінь будується і здійснюється на основі залучення студентів до активності з високим рівнем самостійності. Педагогічне керівництво зумовлює розвиток цієї самостійності. Тому його можна розглядати як засіб створення відповідного середовища, необхідного для формування даних умінь. Ідеться передусім про якісну зміну ролей (функцій) викладача та студента в навчальному процесі. При цьому важливо вивільнити викладача від надмірного перебування в аудиторії, створити йому умови для творчої діяльності, акумуляції інформації та її кристалізації, щоб він мав більше часу для написання навчальної літератури та наукової діяльності, а не просто був носієм певного обсягу інформації та контролером її засвоєння студентами. Його головна роль — бути насамперед дієвим організатором і керівником процесу самостійного навчання студента. З іншого боку, потрібно паралельно активізувати роль студента, сприяти через різні форми й методи самостійної роботи «запуску механізму» його мислення, формування в нього навичок самостійного навчання, перманентного здобуття фахових та загальнонаукових знань . Домінуюча роль студента проявляється тоді, коли він виявляє активність у пошуку знань у тих обсягах, що відповідають його здібностям, докладає зусиль і старанності для розвитку тих якостей, які забезпечать його високу конкурентоспроможність.

Особливе місце серед факторів активізації взаємодії в навчанні та підвищення якості економічної освіти посідає застосування комп’ютерних технологій у зв’язку з їхнім проникненням в усі сфери економічної діяльності. Використання комп’ютерних засобів навчального призначення стає дедалі вагомішим у сфері освіти. Інтенсивно розвиваються комп’ютерні навчальні системи, моделюється спілкування викладача та студента з окремих дисциплін і напрямів, розробляються і впроваджуються багатоваріантні комп’ютерні посібники та підручники, програмуються лабораторні й натурні експерименти. Як свідчить досвід, комп’ютерні технології нерозривно пов’язані з усім процесом навчання і з кожною окремою дисципліною економічного циклу та займають у деяких з них до 30 % загального обсягу навчального часу . Основною метою цих технологій є гарантоване досягнення повноти контролю та якості самостійної роботи студентів, доповнення технологічного процесу навчання, забезпечення максимального ефекту поглиблення знань через розумне співвідношення «викладач — комп’ютерна система — студент». Використання комп’ютерів та комп’ютерних мереж дає змогу зменшити гостроту однієї з головних проблем освіти — погане засвоєння матеріалу і, як наслідок, низьку успішність. Першопричиною цієї проблеми є відсутність своєчасної допомоги, що спочатку призводить до невеликих прогалин у розумінні поданого матеріалу, які з часом настільки розростаються, що подальше засвоєння матеріалу стає проблематичною, а то й просто непосильною справою. Дуже яскраво ці проблеми виявляються саме на початку навчання у вузі — на першому курсі, коли вчорашній школяр потрапляє до зовсім іншої сфери навчання, яка базується переважно на самостійній роботі.