Электронный
методический кабинет

Фактори активізації навчання в економічній освіті

Ковальчук Г.О. • Активізація навчання в економічній освіті • 2003 (ua) 
Я чую — і забуваю.

Я бачу — і запам’ятовую.

Я дію — і розумію.

Конфуцій

Активізація — постійний процес управління діяльністю студентів, спонукання до енергійного, цілеспрямованого навчання, подолання спаду, пасивності й стереотипності. Сукупність різноманітних методів, прийомів і засобів активізації називають узагальненим терміном «активні методи навчання» (АМН). Потік інформації, який постійно зростає, стислі строки та потреби збільшення ефективності засвоєння матеріалу через активізацію навчання зумовлюють необхідність і доцільність використання АМН.

Аналізуючи особливості активізації навчання в економічній освіті, доцільно зупинитися на факторах, які зумовлюють ефективність цього процесу. Як відомо, до кожної педагогічної системи входить низка компонентів, найважливішими з яких є суб’єкти, зміст, організаційні форми навчання та дидактичні процеси. Відповідно, і названі фактори можна характеризувати стосовно до цих елементів (табл. 1.7).



Так, у системі взаємодії суб’єктів навчального процесу діють такі фактори активізації, як індивідуальний і диференційований підходи, розвиток творчої особистості студента, актуалізація потреб та мотивів здобуття економічної освіти, використання принципів навчання дорослих учнів, удосконалення умов взаємодії через створення відповідного середовища, яке передбачає активізацію (посилення) ролі студента та застосування різноманітних технічних засобів навчання, у першу чергу комп’ютерних технологій, зокрема, для встановлення «гнучкого» зворотного зв’язку та контролю навчальних досягнень студентів. Активізація пізнавальної діяльності характеризується постійною взаємодією студентів з викладачем у вигляді прямих та зворотних зв’язків і передбачає формування самостійності творчого вироблення студентських рішень.

До основних факторів активізації, які пов’язані зі змістом навчання, можна віднести постійне його вдосконалення відповідно до цілей навчання, потреб практичної організаційної діяльності та рольової перспективи майбутнього фахівця. Слід зазначити, що ціль навчання щонайменше двояка. По-перше, це засвоєння конкретних суспільно-історичних показників досвіду людства, по-друге, це виховання, тобто формування рис особистості, її спрямованості (світогляд, бажання, інтереси тощо). Досвід як одна з груп психічних властивостей людини репрезентується знаннями, уміннями, навичками, що їх накопичено в даній предметній галузі знань. Крім того, кожні знання, засоби та способи дій, якими оволодіває людина, опосередковано виконують виховну функцію. Знання покликані допомагати людині усвідомлювати власні прагнення та способи їхньої реалізації. Отже, важливо з’ясувати, як знання теми чи предмета можуть впливати на бажання, інтереси, нахили та світогляд студентів.

Значного поширення сьогодні набуває міждисциплінарне навчання, яке дає змогу майбутнім спеціалістам використовувати знання та ідеї із суміжних дисциплін для вирішення практичних питань у діяльності економіста, підприємця і об’єднує потенціал усіх його основних компонентів. Серед важливих тенденції — модульний, гнучкий вид підготовки, який передбачає швидке пристосування до певних робочих місць і сприяє підвищенню якості професійного навчання.

Стосовно найважливіших факторів активізації навчання через удосконалення організаційних форм навчання зазначимо надзвичайно важливу роль комп’ютерних технологій, застосування різноманітних інтенсивних розвивальних моделей вивчення окремих предметів, запровадження різноманітних модульних програм довготривалого й короткочасного навчання, дистанційної освіти, навчання з відривом і без відриву від практичної діяльності. Усе це дає змогу планувати навчально-виховний процес відповідно до заданих рівнів компетентності майбутніх фахівців.

У групі факторів, безпосередньо пов’язаних з дидактичними процесами, основне місце посідають методи, засоби та прийоми активізації пізнавальної діяльності студентів для досягнення цілей навчання. Виняткове значення має інтеграція різноманітних видів і форм навчання, які підпорядковані загальній темі навчального курсу або ж актуальній науково-технічній проблемі. Важливо навчитися швидко й глибоко оволодівати новими знаннями, досягти прискореного особистісного зростання й професійних успіхів. Для цього зміст предмета та методи навчання підбираються так, щоб не тільки допомогти студентам у реалізації цілей, а й ураховувати їхні інтереси, адже учіння тісно пов’язане з емоціями, з особистісними цінностями тощо, які не можна розглядати з погляду системності чи технологічності. На це вказує й досвід педагогіки англомовних країн, зокрема США, де серед цілей навчання визначаються групи навчальних (пізнавальних), емоційних (пов’язаних з особистісними поглядами, переконаннями і цінностями) і психомоторних (пов’язаних з рефлексивними діями, навичками, уміннями сприйняття та невербальної комунікації) цілей (Гарроу А. І.) .