Электронный
методический кабинет

Порядок і вимоги до розроблення плану

Стеченко • Державне регулювання економіки • 2006 (ua) 
Дискусійним є питання щодо порядку розроблення плану. Деякі економісти вважають, що розроблення плану має починатися зверху, тобто на рівні Міністерства економіки. Дехто вважає, що починати потрібно з нищих ланок управління. Однак на практиці доведено, що жодний з підходів не забезпечує достатнього ефекту.

Розроблення плану, очевидно, має здійснюватись іте-раційним шляхом на основі послідовних балансувань і взаємоузгоджень. Підготовка до розроблення плану починається зі створення інформаційної бази, що охоплює статистичні та інші показники. Необхідними є показники, що характеризують розвиток економіки в передплановому періоді, передбачувані у плановому періоді зміни законодавства та умов роботи, кон'юнктуру ринку, наміри уряду і т. ін. Наявність такої інформації дасть змогу запропонувати міністерствам, відомствам і облвиконкомам індикативні обсяги виробництва і державних закупівель продукції, які вони потім узгоджують з підприємствами.

Підприємства, майно яких є державною власністю, укладають з органами вищого рангу плановий виробничий контракт; усі інші підприємства складають плани за своїм розсудом. Далі знизу вверх зводять планові показники, які зба-лансовують і перевіряють на відповідність цілям держави.

На мікрорівні розробляються національні баланси і визначаються макроекономічні показники та пропорції. Основна ж робота полягає в узгодженні галузевих і регіональних планів із загальнодержавними цілями та завданнями.



Розроблення якісного плану потребує участі всіх ланок вертикальних і горизонтальних структур управлінської системи. В умовах переходу до ринку посилюється вплив банків та інших фінансових посередників на економічну ситуацію. Показники їх діяльності потрібні для обґрунтування багатьох заходів, що відображаються у плані. Це стосується обсягів грошової маси, величини емісії, курсу національної грошової одиниці щодо долара, ставки відсотка за кредити та ін. Раніше вони не відображались у плані, що й позначалось на його якості.

Одночасно з розробленням плану формується бюджет країни, який потрібно вчасно затверджувати. У більшості країн бюджет розробляється більш детально і перебирає на себе багато функцій плану.

Окрім плану, існує багато засобів державного регулювання, які поки що задіяні надто мало. У перехідний період вони діють гірше порівняно з усталеними ринковими відносинами, оскільки не відрегульовано механізм їх використання. До них належать передусім такі засоби регулювання, як організаційно-структурні перетворення в економіці, а також використання в управлінській роботі планово-виробничих контрактів з підприємствами і контрактів з керівниками. Ці заходи поширюються на підприємства як державної, так і змішаної (якщо держава має контрольний пакет акцій) форми власності.

Держава, ініціюючи створення нових організаційних структур (корпорацій та об'єднань, холдингових компаній, фінансово-промислових груп та ін.) або визначаючи за допомогою планового виробничого контракту обсяги й асортимент продукції, яку вона (держава) закуповуватиме, може істотно впливати на функціонування економіки.