Электронный
методический кабинет

Облік відстрочених податкових зобов’язань та відстрочених податкових активів

Основи бухгалтерського обліку на підприємствах • 2001 (ua) 
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”, введений в дію з 1 січня 2001 року, визначає методичні засади

формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи та зобов’язання з податку на прибуток та розкриття її в

фінансовій звітності.

Згідно з вказаним Положенням прибуток підприємства визначається в двох показниках: обліковий прибуток (збиток) і податковий прибуток

(збиток).

У річній фінансовій звітності підприємство повинно визначити розбіжності між оцінкою статей активів і зобов’язань підприємства за даними

фінансового обліку та податковим законодавством (податковим обліком), а також розрахувати відстрочені податкові активи та відстрочені

податкові зобов’язання на дату складання річної фінансової звітності.

Обліковий прибуток (збиток) – це сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена в Звіті про

фінансові результати за звітний період.



Податковий прибуток (збиток) – це сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об’єктом оподаткування за звітний

період.

ПСБО 17 “Податок на прибуток" встановлює необхідність визначення та відображення в бухгалтерському обліку на кінець звітного року

відстрочених податкових зобов’язань підприємства та відстрочених податкових активів.

Відображення в бухгалтерському обліку на кінець звітного року відстрочених податкових зобов’язань з податку на прибуток має важливе

значення для збереження оборотних коштів підприємства через внесення грошових коштів до бюджету з фактично отриманого підприємством

прибутку.

Застосування ПСБО 17 “Податок на прибуток” при складанні поточної фінансової звітності не є обов’язковим. У зв’язку з цим при складанні

звіту за квартал, півріччя та 9 місяців податок на прибуток доцільно відображати в бухгалтерському обліку за даними податкового обліку.

Відстрочене податкове зобов’язання – це сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових різниць, що

підлягають оподаткуванню.

Відстрочений податковий актив – це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах.

В додатку до ПСБО 17 “Податок на прибуток” наведені приклади відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства

тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Тимчасова різниця – це різниця між оцінкою активу або зобов’язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або

зобов’язання відповідно.

Добуток тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню, на кінець звітного періоду і ставки податку на прибуток є відстроченим податковим

зобов’язанням на кінець звітного періоду.

Добуток тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню, на кінець звітного періоду і ставки податку на прибуток визнається відстроченим

податковим активом на кінець звітного періоду.

На дату складання квартальної звітності підприємства не розраховують суму відстрочених податків і відповідно не відображають їх у Балансі.

На дату складання річної фінансової звітності підприємство має визначити розбіжності між оцінкою статей активів та зобов’язань підприємства

за даними фінансового обліку та податкового законодавства і відповідно податкового обліку та звітності.

Сальдо відстроченого податкового зобов’язання відображається в рядку 460 Балансу “Відстрочені податкові зобов’язання”. Сальдо

відстроченого податкового активу наводиться в рядку 060 Балансу “Відстрочені податкові активи”.

Тимчасові різниці поділяються на тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, та тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню.

Тимчасова різниця, яка підлягає оподаткуванню, – це тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку в майбутніх періодах.

До тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, за якими розраховується сума відстрочених податкових зобов’язань, відносяться:

– різниця між балансовою вартістю виданого авансу (без ПДВ) та податковою базою цього активу;

– різниця між визнаною в бухгалтерському обліку залишковою балансовою вартістю основних засобів та інших необоротних матеріальних

активів і податковою базою цих активів за даними, що використовуються для визначення амортизації основних засобів за податковим

законодавством (за вирахуванням вартості основних невиробничих засобів та інших основних засобів, на які за податковим законодавством

амортизація не нараховується), якщо податкова база менша.

Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню, – це тимчасова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення

податкового збитку) у майбутніх періодах.

До тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, за якими розраховується сума відстрочених податкових активів, відносяться:

– різниця між визнаною в бухгалтерському обліку балансовою вартістю зобов’язання – одержаного авансу (без ПДВ) та податковою базою

цього зобов’язання;

– різниця між балансовою вартістю резерву сумнівних боргів і податковою їх базою;

– різниця між балансовою вартістю забезпечення на гарантійний ремонт і податковою базою зобов’язання;

– різниця між визнаною в бухгалтерському обліку залишковою балансовою вартістю основних виробничих засобів і податковою базою цього

активу (за даними, що використовуються для визначення амортизації основних засобів за податковим законодавством), якщо податкова база

більша.

Сума нарахованого поточного податку на прибуток за звітний період відображається в бухгалтерському обліку записом на бухгалтерських

рахунках:

Дт 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності”

Кт 641 “Розрахунки за податками”, аналітичний рахунок “Податок на прибуток”.

Записи на відображення в бухгалтерському обліку на підставі окремих розрахунків відстрочених податкових зобов’язань проводяться на суму

з урахуванням сальдо на рахунку 54 “Відстрочені податкові зобов’язання” на початок звітного року. При цьому необхідно скласти контировку:

Дт 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності”

Кт 54 “Відстрочені податкові зобов’язання”

Наприклад, за податковим законодавством сума виданих авансів (без ПДВ) включається підприємством до складу валових витрат у тому

періоді, в якому здійснено перерахування авансу, і відповідно зменшує податковий прибуток. Різниця між балансовою вартістю активу

(виданого авансу без ПДВ – 9000 грн.) та податковою базою цього активу (0 грн.) становить 9000 грн. і є тимчасовою різницею, що

підлягає оподаткуванню.

Добуток тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню, на кінець звітного періоду і ставки податку на прибуток є відстроченим податковим

зобов’язанням на кінець звітного періоду: 9000 х 30% = 2700 грн.

Оскільки на початок року сальдо відстроченого податкового зобов’язання з виданих авансів складало 1200 грн., а за станом на кінець року –

2700 грн., то необхідно донарахувати за станом на кінець звітного року 1500 грн. (2700 - 1200) наступною контировкою:

Дт 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності”

Кт 54 “Відстрочені податкові зобов’язання” – 1500

У разі перевищення сальдо відстроченого податкового зобов’язання на початок року суми відстроченого податкового зобов’язання на кінець

звітного року суму такого перевищення необхідно сторнувати, тобто відповідно зменшити суму сальдо відстроченого податкового

зобов’язання на початок звітного року та податку на прибуток.

Сума, яка відображається в звітному періоді за дебетом субрахунку 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності”, є витратами з

податку на прибуток і наводиться в рядку 180 Звіту про фінансові результати.

В аналогічному порядку визначається і відображається в бухгалтерському обліку сума відстроченого зобов’язання з сальдо на рахунку 39

“Витрати майбутнього часу”.

Запис на відображення в бухгалтерському обліку відстрочених податкових активів проводиться з урахуванням сальдо на рахунку 17

“Відстрочені податкові активи” на початок звітного року. При цьому необхідно скласти бухгалтерську проводку:

Дт 17 “Відстрочені податкові активи”

Кт 641“Розрахунки за податками”, аналітичний рахунок “Податок на прибуток”

В аналогічному порядку визначається і відображається в бухгалтерському обліку сума відстроченого податкового активу з сальдо на рахунку

69 “Доходи майбутніх періодів”.

Якщо на кінець звітного року в бухгалтерському обліку підприємства існують відстрочені податки у вигляді відстрочених податкових

зобов’язань і податкових активів, то здійснюється згортання відстрочених податкових активів і податкових зобов’язань (сальдо рахунків 17 та

54) для визначення остаточної суми відстроченого податкового зобов’язання або відстроченого податкового активу, яка має бути

відображена в Балансі за станом на кінець звітного року.

У консолідованій фінансовій звітності підприємства згортання сальдо відстрочених податкових активів і податкових зобов’язань не

дозволяється.

При визначенні і відображенні в бухгалтерському обліку відстрочених податкових зобов’язань і відстрочених податкових активів доцільно

користуватись коментарями спеціалістів з цього питання, оприлюдненими в професійних виданнях з бухгалтерського обліку.

Крім тимчасових різниць, за Положенням визначається й відображається в бухгалтерському обліку та звітності постійна різниця.

Постійна різниця – це різниця між податковим прибутком (збитком) і обліковим прибутком (збитком) за певний період, що виникає в

поточному періоді та не анулюється в наступних звітних періодах. Якщо різниця між показниками облікового та податкового прибутку є лише

постійною, то в Звіті про фінансові результати відображається сума податку на прибуток за звітний рік (рядок 180).